Опубліковано: 2013.08.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Осмiнкiна

Сон

Застывшая рука
с потухшей сигаретой,
небритая щека,
а в окна рвется лето,
но зов его теперь
нам кажется ненужным.
Ты открываешь дверь,
молчанье не нарушив.
Глаза твои пусты,
ударилось о стены
холодное «прости»
душевною изменой.
Ты попадаешь в круг,
не глядя, не внимая.
Кричу, слабею – вдруг…
щека твоя родная.
Склоняюсь я к плечу:
ты мирно спишь в покое.
Счастливая, шепчу:
«Приснится же такое!»

2013
© Олена Осмiнкiна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37901/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG