Опубліковано: 2013.08.16
Поетичний розділ: Сонети

Павло Кричевський

Вы отворили мне однажды дверь

Вы отворили мне однажды дверь,
Ах, Вы открыли мне отважно душу.
И, кажется, мне нравилось Вас слушать.
О том, как важно избежать потерь

Вы говорили. Где же Вы теперь?
Где мир во мне, что Вами был разбужен?
Разрушен замок из песка и кружев,
Которые плели Вы словом: «Верь!»

Свою головку к чьей-то голове
Все так же Вы склоняете послушно
И, обнимая, так же равнодушны
К ночному морю, звездам и молве.

Глаза, Ваш взгляд, дрожанье Ваших век
Я бы навек запомнил.
                                        Только нужно ль?

1986
Макаров-1
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37829/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG