укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.08.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-941

Помнишь – жизнь я тебе, дегустатору красного, спас?
Ты приполз, как свинюка – четыре и девять промилле.
Поднимая твой слипшийся ширококостный каркас,
лифт едва не сломался: шарниры носок прищемили.

«Брат родной мой!» – стонал ты, вися на конце волоска,
пустотой заспиртованной чувствуя подлинность дружбы.
И шалфейной баландой я печень твою полоскал,
невзирая на колкости стереотипов досужих.

Протрезвев, ты забыл этот сон и ушёл за зарёй
в эту полную специй окрошку смартфонов и маек.
Час расплаты под тихий шумок отошёл в долгострой,
флудогенную тему без повода не поднимая.

Долгожданный момент благодарности зрел, как гранат,
наливаясь карминовым бликом акрила капота.
О желанном руле я выслушивал твой профанат –
и, как месячные, от него прекращалась икота.

Алкоголь дал своё или солнце пошло в рикошет –
непонятно, да и бесполезно гадать после взрыва.
По тебе уже две пятилетки червец мог кишеть,
но я спас на свою многоперстную наглое рыло.

Аппетитная и вожделенная, в чёрном суфле,
иномарка хотела моих указательных мочек
на своём ничего не понявшем ревнивом руле...
Тачка – в мясо, а руль до сих пор меня яростно хочет.

Видишь новый стилетик? Ну, шейка, клонись-ка сюда.
Захотелось мне красного – да и не резал кнура я:
говорят, удовольствия хватит, чтоб помнить года.
Жизнь я спас тебе, помнишь? Теперь я её забираю.

Льётся морс клещевинный по майке, пуская пары.
Все подробности гибели вора исследует Библус.
И уймётся душа, побеждённая песней хандры,
осознав лишь на этом этапе, как грубо ошиблась.

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні