Чому повернули мені чудо видіння знамення душі? Хай би мироточили безглуздям символи моїх віршів. Я за границями існую-чого?- поза здоровим глуздом. Я мікропричина того, щоб бачити диво невідомого. При настановах сіпаюсь, споглядаючи шлях сонця з неба. Між тим вихід у благо – народжується від здивування. Я за оманами світла і світу незвичного у тобі. Я мікропроцес часу, який завів на вічний термін. Із карателями-ліхтарями на стовпах-караванах у капелюсі вітру, з голосом каяття перед каюком, наче очищення після втраченого люксу-катарсису, я дуже тихе зусилля без упередження на бажання.
|