Опубліковано: 2013.07.30
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Олексій Боричев

Сентябрьский день

Стекает утро вязким солнцем
С покатых крыш,
И день стоит над горизонтом,
Кудряв и рыж.

Осенней солнечной слезою
Позолочён,
Он ловит блик под бирюзою,
Хрустит лучом.

Зерном печали кормит небо,
Молчит оно,
Глотая, словно крошки хлеба,
Её зерно.

И пусть сентябрь горчит повсюду
Сырой строкой,
Но этот день подобен чуду,
Живой такой!

И льются тихие просторы
Струёй времён
На бесконечные повторы
Иных имён.

На недовольное шептанье
Тоски земной,
На все предчувствия и тайны
Судьбы иной…

И что ему угрюмый невод
Земной тоски,
Когда задумчивое небо
Кормил с руки!

2013
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37716/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG