укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.07.25
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-936

«Триумф» из этих кубиков не сложишь:
«цедзип», «зицпед» – весь щедрый лексикон.
А был мой стылый фатум помоложе –
колючки трамбовал я босиком.
Они меня концлагерно молили
сберечь хотя бы самый юный шип.
Питали кровный страх автомобили
к моим тату – оскалам хищных рыб.

Не смейся, ёжик: правильно боялись!
Сдвигать их с пыльных мест мог я один –
не мега-монстр, но твёрдый постоялец
исполненных романтики низин.
И только мне ночами был понятен
Тельца со Скорпионом диалог,
и автопарк – ещё совсем без вмятин –
надежды бесшабашные волок.

Потом был сон: ползёт по кочкам кобра,
могучий танк за ниточку таща,
и с моря два беспомощных линкора
глядят на этот цирк, как два леща.
Барак, в котором я тогда проснулся,
принадлежал тирану и лжецу.
Душок от разлетавшегося гнуса
распространялся в поле на пыльцу.

Машины не успели перестроить
мышление – и всё ещё тряслись,
боясь меня: в них пышущий стероид
не собирался превращаться в слизь.
Доценты всевозможных институтов
уже не отвечали головой
за фармакокинетику цикуты
с моим сомнамбулическим «яволь!».

Но я не умер – лишь пилотский опыт,
эксперимента не перенеся,
вошёл в интеллигентного холопа,
тактильные рефлексы мне гася.
А коли так – чего лежать под гирей?
Баллончик, револьверчик – и айда!
И кубики прикатятся другие
под мой «Ниссан» – пожалуй, навсегда.

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні