Опубліковано: 2007.02.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

Умиранье души происходит без внешних примет:
И на помощь никто не зовёт потому, что не больно.
Все довольны, и даже недавний владелец покойной:
Он свои свитера променял на роскошный пиджак,
У него даже в помыслах нет, будто что-то не так.
Всё спокойно!
И всё на местах.
Просто времени меньше
На стихи, на тоску и на глупые выдумки женщин,
И на все авантюры, которые связаны с риском.
Рядом полная миска, а если она не пуста,
То найдётся и женщина-киска, привыкшая к миске.
А былые подружки? Да кто же из нас без гроша?
Мы устроены прочно и тоже,как будто довольны.
Постепенно, без внешних примет умирает душа.
Лишь при взгляде на чей-то пиджак
Нам становится больно,
Будто что-то не так...

1987
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3764/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG