Свербів  у тебе кінчик  язичка.
Без пари з рота - жуйка, гріх, їй-богу!..  
За жабри взяла  Коваля  Язичка.
Заміж  амури  булькають  на голову.

З імли на сльози поріднив породу.
Кінець кінцем очистив  і рінгушник.
Із Малинових Гицало народу,
як переходив  з Ворині  в Лягушник.

У шлемофоні Коваль  не духарився,
коли на Харлі  в Унісон  злітались.
Співали,  як   худіли крішнахарі.
А вільну пташку просто розстріляли.

Знову, надерся!  Я  грав на весіллі.  
На ситих соняхах   маразму і розбрату.
Аж досвіту пиячили на віллі,  
без верхніх виродків царату.

Велика Цяця,правила Йодолом.
Отой, іще той пуп шептав на вухо.
Язик, як мильна булька з йодом.
Яке вам  діло?  Ходите із брюхом.

Кому тепер цвіте це гарт-кубло?
Киплять борщі за  довгими шухлядами.
Хто мусить  дати вирок за бабло?
Тримають божевільного  за гратами.

Ох, плавала  б я золотою рибкою.
Усіх до Києва я  раком  би поставила.
Нехай базарять язики за хвірткою.
Розкручують, з якими я вокзалилась.  

Замертво здерли ребра жовторотих
пташат із зоопарку  Вуркаїни.
Ракушка Мася,  мерс той шестисотий
підсів на равликів розутих в Україні.

Синіє сивий ладан  у фігарки.
Жовтіють ніжки довгі на бамбелі.
Надихлофосились гіркі роксарки.
Руся, стражденна, стягує  гантелі.

Їй не набридло  вічно світ  фіга рити,
Приймати ряжанку від  госів у маєтках.  
Як розпальцьовкою зривали круті рими.
А потім не цуралися  маєтків.

Новий сюрприз припухлого у чорта.
За бутерброди топчуть на майданах.  
А все навколо – буйна буди-морда
реанімує сонце у новеньких зайдах.

Я ж не одна люблю усіх цих хачиків.
Нормально піднімаюсь на рогулях.
Я дуже здібна тічерка із Кащиків.
Бери  майфон. Підходь до мого крісла.

Танцюю танго з жовтою гвоздикою.
Знімаюсь з ручника,  ковтнув  релашку.
Почім бабло за дрючбу всіх народів?
Дзвінок:  – Альо! А  можна нам  Монашку!  

Одразу сів,  убив   рожевий серфінг.
Захизувалася блакить перед  хавірою.
А мертві бджоли  роблять срібний персінг!
Зустріла я коханнячко з Каріною.

З  базару вийшла в коротенькій, в капцях.
Тю, запілікав горлечком майфон.
Ти чу…ув?  Звук унітазу  у купелях.
Гамба! Кранти! Крутий  цей фараон!

Це що за буй? У золоті  Кальяна.
Бармен, стакан!  Навіки стану раком.
Усіх й уся, увесь на гонтах ,онтах.
Розвів  мене  й тебе розбратом.

Нічого! Огрінезний.  Ах, скотина
уся на стропилах після різачки.
Фішка! Тату – як лейба  буцегарні.
Кагор фуфлижний, закусь прямо з тачки.

Сукі - усі,   запецькані санделі.
Ти чуєш, – я  за тебе!  Ти бандура!
Де шнобаки ці, хрюнделі , дюнделі!
Закрий пельку свою, дійна  купюра!

А як лабають в норах  риголетто!  
Оце попали, вори на рулетку!!!
Хто цей метелик на колесах Вето?
Солдати так не робляють, як цю Свєтку!  

Ти хрич! Я не пальцем роблена.
Пороззявляли роти на  Сенсея.
Жах, оточили пухлі і оздоблені
у масках,  у скафандрах  - із Ірпеня.

Все. торба, нам, - «навіки раком!»
Озлився  тип на  всіх.  А-ну, синки.
Захрячкала уся консерваторія.
Перерахуй,  пузатих - до  спини!

Ти банабак, на стіл усе зароблене.
Сюди постав цю кримську баланду.
Не поняв я. Ти, римса, закордована!
Лежи, а то весь пентюх розірву.

Лисий  спустив курок за факелами.
Тепер –  усі, як одне до одного,
Навипередки, шибздики у льох!
Рахуй добро на кремль. Ей,  Блох!

Тут половина зробленого.  Сукі!
Де все  бабло?  У мене є напряг…
Од, що козел. Ану,  піднявсь на руки.
Нахічкарамбав   гамнітох, штурпак.


Чого розкрили свої хавальники.
Програв усе, програв я все, що мав.
Знімай із себе липу, оці   лазерники.
А цей, скулет!  Ти - з дуба, самограй!

Усіх наштирикати, усіх перешампурити,
і так разів зо п’ять упакувати.
Тепер за нами  чого ви тут  паритесь.
А ми від нього. –  Липа, його  звати.

Налаченим ходив за білим лексусом.
Підсунь-но попільничку під  зацмулену.
Його земля в  ілюмінаторі із Тузом.
У-у й, ти какая Чайка, гля, в зажмурену.

З бодуна взяла на амбразуру.
А   на мазді не втекла від мене Свєтка.
Прижала тачку до бардюру.  
Ти куди намилилася, тьолка?

У мене є смачненька справа!
Держись за мною на підсосі.
Де чорний нал?  Яке ще лава?
Вийшла одна  накладочка.

Підхоплюється на  вигуки.
Одразу ловить  кулю в лоб.