Цілував твої вії плекав би надії що поряд ти поряд як здогад
Про історію справжнє кохання придатності термін прохання
Мобільні телефони вимкнути плавиться провід
За сценою хто читатиме кому ваше листування
Вони на балконі вона їсть горішки солоні доні
Люблять ігри салонні завантажені в телефоні
Не вистачає місця ось цеглина падає саме туди
Куди тебе не просили тобто несила йди
Тіло складається  з води найчистішої у світі води
Він поціновувач на ютубі  бувають розваги грубі
Вона товче цю воду весь день у ступі
Перемовлятись поглядами вміють діти восьмидесятих
Слово «самота» існує в книжках роз’ятих
Якщо про кохання так я буду співати
Якщо не про кохання тоді про що ще пенати
І Лари життя витікає крізь пальці  Лари
Стрічка закінчується у титрах червоні як Mac комісари
Неймовірно потворні а як же ще дітям сняться жахи
Потім лише закриває кварталом свої гріхи
Закривавлені соняхи збурені швидкістю дітлахи
Невідомо коли і де вони зустрінуться знову
І продовжать цю нікому не потрібну розмову
Він на балконі йому нічого не винна вона
Під мікроскопом кохання як хробака розтина
Щоб описати в блозі як це насправді було колись
Не коротше не гірше ніж у російській газеті «Жизнь»
Районний відділ моторика пальців рятує тобі життя
Лара це я повторюєш Лара це просто я
Хтось же має виносити для віршів тобі сміття
Заплітав твої вії мов змії без жодного ЗМІ розумій
Як минучість минає і все залишається в ній
Безпорадність спорідненість не вибіркова розподіл роздрай
Іграшки кволі свої розкидай не збирай