Мабуть не встиг повідомити Bloomberg про мене.
важкий на слово Merrill Lynch половині відмовив.
Як читати стрімко The Wall Street Journal, то не заснути.
Прийму у коловороті з The Times азотне джакузі ...
з любов’ю переглядаю New York Post недільний.
Як заробити на кігтях із крил, на копитах - труну?

Знову залітний авгур прослухав мої новини,  
завантажив на комп News Corporation  мою посорому.
Не достукаєшся до мережі без спонсора Господа!
У селі  всі чужі на Fox News Channel, а  Билл О’Рейли
на чвари за спадщину мою не відреагує на всю USA.
Все більше ростуть апетити глобального протистояння.
з мармуру бачу фронтони на яких євреї саджають дерева.
Час кликати гідність, щоб врізала курку малу.

Попутник ти мій,  бувай до завтра, я у Washington.
За дружбу солону невдах ходжу у власну резиденцію.
Не з цього світу – мій всесвіт збиває дух від горілки.
З посвідченням тюхтія панує  живий Слинько  Хіляк.
Вагався взяти мене на роботу в The Sun та я без квартири.
Мій стаж  двадцять років бомжа та розтрощені ноги.  
Але це дрібниця для жертви, яку без вагань, ношу у собі.

Ношу у собі, немов мрію таблоїд  News of the World
весь час свою совість очищую серед сефардів.
Що зникла пилинкою з погляду радості  Dow Jones в снах.
Люблю, та не з вищою освітою наших, вважай, бродяг.
Їх знають у світі, як щастя без честі – бо що ті бажання.
Тихо без слова ходжу до церкви,  отримати грошенят.
-   Кретин! – Геть від церкви! Де твій майдан?
Не міг я, украсти, як раб у відважних, неволю в USA.
Життєві невдачі неволять просити у тих, хто дає.
Зайняти, щоб братися з майстрами на рими за точність.
Але я общину любив та люблю перш за все неволю.

За безліч оскомин у натовпі чую про  Direct-to-Home,
Однак домашня дружба міцніша у мене з BBC.
Чого ще чекати, не бачачи світу святих на НТВ-Плюс?
Від того  посолений хліб – не черствіє з думками.
Боржок не вернеться після розборок крутих.
Мені пророкують розкрутку у новім OTAU TV.
Там хтось намовляв, що всі розумні вийшли з тюрми.
Так треба було спочатку пройти мені школу за гратами.
А потім шукати поселення  десь на  HDTV

Чи можу я бути президентом? Ні! Я тріумфатор часу.
Які заповіти, коли без грошей бачу величні палаци!
Хто вб’є дивака, не простить того вирій і рід.
Колись я бажав пережити ці біди! Так і дожився,
Що пам'ять моя на радість колише дитинство,
приноситься в жертву халепі зі скіпетром  вбивць.  
Відволікає хіба що думка про  хліб, а не кістку.

За місцем прописки нічліжка моя привокзальна.
У пам'яті все це було,  від морди собаки до виру:
Пройшов я між Бугом-Дніпром усі кордони до Потомак,
Хоч хтось колись мені кинув під ноги Томаківку…
Прости мені, Господи, смертельні слова образи.