Опубліковано: 2007.02.12
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Вiкторiя Тищенко

Осенний парк, как будто двор тюремный

Осенний парк, как будто двор тюремный,
а каждый лист – чахоточный беглец.
Немного скользкий и немного нервный
стоит на стреме тополек-юнец,

под ним одни намокшие качели,
остатки трав; покой земельных недр...
На волю, листья-бубны, листья-черви
(подгнившие уже!) и листья-треф!

Картежье каторжан такая лава,
где булка больше ценится чем жизнь.
Писать стихи я не имею права,
мне не простят мой вечный пессимизм.

И парк – знаменье. В зареве деревьев
закатный час моей дурной страны.
Росу и расу губит только время,
но без вины мы в нем заключены.

2002
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3725/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG