Опубліковано: 2013.05.31
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Юрій Зозуля

Де чути й плач...

...де чути й плач — є там й душа!
   найбільш стражденная у світі:
   приблуду стріне в своїм квіті,
   та — пустоцвіту ж — залиша...

...життя на глузді — геть здуріло!!
   уже дурне, ще й здичавІло:
   гвалтовно, втримаєш-бо тіло?
   аби не ми – пЕкло б впустіло...

...і тягнем, тягнем душоньки!!!
   поки небес, — до кручоньки...

2013
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37189/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG