Опубліковано: 2013.05.13
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

***



Ступає мати на химерний пруг,
Що відділяє дні від потойбіччя.
Невідворотність Смерті студить дух,
На кожнім – тінь її меча, коси, паліччя…

Змітаю пил з реліквії-дискети,
Де «нє морозь мєня…» співа бабуся…
Коли цвіли її хустки й «канхвети»,
Я думала, що Смерть подужаю, – лишуся.

2013
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37025/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG