* * *
Не випустить… і наручниками
Навіки стисне залізними
Спокуса,
                тричі заручена,
І кожного разу - з різними…
Прив’язані нервом невидимим
До днів струхлявілі мощі,
І знову збираються відьми
Дощем на  недільну прощу.

Так лячно лише опівночі,
Коли залізо знеможене…
І хочеться, в небо їдучи,
Стати на Тебе схожою…