Опубліковано: 2007.02.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анна Багряна

***

* * *
Він до тебе - так само ввічливий,
Він без тебе - так само кинутий.
Кілометри дощів - до вічності,
Кілька метрів - до половини.

А над горем - заграви зоряні,
Де ті доторки, де ті порухи?
Їх вивищує, їх прискорює
Інший хтось
                    на твоїй території.
Непідвладна спокуса розуму,
Наче списами - з болю списана,
Він від тебе іде з морозами,
Він до когось - не в силах високо…

Тане відстань, як тане провесінь,
То не пролісок, тільки - паросток,
А дощі до землі говорять -
Просто дотиком, просто парою…
Він не сам - з паперовим човником,
Відтумановим, відтенетовим,
Простонебовим…  
                       Просто вогники
Спокушають чомусь поетів…
[B][I][CENTER]

2005
© Анна Багряна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3669/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG