Опубліковано: 2013.04.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Юрій Зозуля

По той бiк... Ген, за степом!

                                   Трохи сумний малюночок?
                                   А кожні літера, слово мають свої, власні, звук і фарбу...
                                   Ні, це куце і не помислить про високе, горде звання "Пісня"!
в стінах вужчих
менше треба
світла, неба,
інших сущих...

там, повічно,
каже-дише
гомін тиші:
потойбічно...


— ой, надірвУсь
в полин, в ковил!!!
ні сил, ні крил;
ні дозовусь...

2013
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36662/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG