Опубліковано: 2007.02.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Михайло Деркач

***

Я такую картину приемлю-
(есть немало других про запас!)
На трамвае въезжаю в деревню,
где в домах - не на площади!-газ

Где Дворцы. В них – спортзалы, бассейны,
пополнение в каждой семье.
Ну а к праздникам – новоселья,
как когда-то велось на селе.

А пока… Как во время блокады –
дом в крестах – значит, вымерли все…
На селе есть исчадие ада,
много горького есть на селе.

Здесь детей перестали звать в гости:
это больно – себя обмануть…
И теснится село на погосте,
то село, что кормило страну.

Нет печальнее вехи, чем эта.
Но, корнями родства дорожа,
боль села отзывается эхом
в зачерствевших сердцах горожан.

Лучшей доли себе не желаю.
И все чаще иду напролом,
чтоб домой возвратиться трамваем,
и чтоб в городе пахло селом.

2006
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3664/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG