Опубліковано: 2013.04.02
Поетичний розділ: Містика, видіння

Юрій Зозуля

Про бруньку, а просто малюночком

...мені брунька й про плід нашептала!
   з-під кори, — й ще задовго весни!
   лиш дочувся, й того стало мало!
   бо й співала ж, — на всі голоси!

...зо серЕдини чорного тіла!
   в білім снізі, повітрям густім!
   як весна, спів і звістка — злетіли!
   між морози та час, — понад всім!

...тільки вийду, одразу й згадаю!
   од ВодОхрещі — квіткою йму!
   й на пелюсточці кожній вбачаю!
   долю бруньки, — й плодовую, — всю!

2013
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36539/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG