Опубліковано: 2013.03.27
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юрій Зозуля

Осень уже вся напоказ, и её романс...

Что-то проскакивают зубчики в шестерёнках Времени?  А если провернуть в обратном направлении??  Может, это и результат???  [есть где-то среди музыки в майлру: под названием "Осень среднего возраста", или по первой строке?]  

в дорогих холстах осенних
нет вчерашнего веселья…
нынче в них услышать можно
золотой сонет…
и немыслимых гармоний
нити солнечных симфоний:
передать их невозможно,
слов похожих нет;                                
слов – похожих – нет…
 
как старинные портреты,
так холсты прекрасны эти…
что, едва умчалось лето, –
золотым-седы…
ветер тих в прикосновеньях,
но, в порыве откровенья,
краски сыплются на землю, –
пОд ноги зимы;
пОд ноги, – зимы…                                  
 
в неба зеркале глубоком
отразившись тихим вздохом…
все глаза проплачет ливень
с осенью вдвоём…
в долгий вечер тёмно-синий
ожидают они зиму:
чтоб укрыть свои картины
белым полотном;
свежим – полотном...

1978
© Юрій Зозуля
© музика: Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36498/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG