Ні сього, ні того не можна…
Заборонено се і те…
А між тим розпаскуда кожна,
На хороше щось не спроможна,
Мала змогу хулить безбожно
Все, що зроду було святе.
Поливали Мазепу брудом,
Кастрували живі думки,
Із Бандери – на острах люду –
Півстоліття робили Іуду,
Розпинали народ без суду
І чужинці, і «свояки»…
Нині – можна усе, що можна,
Отже, можна і се, і те…
І між тим розпаскуда кожна,
На хороше щось не спроможна,
Має змогу хулить безбожно
Все, що зроду було святе.
Поливають Павличка брудом,
Препарують його рядки,
З Чорновола – на острах люду –
Комуняки роблять Іуду,
Не бояться Страшного Суду
Яничари і байстрюки!