***
Свічуся словом і в його промінні
Заходжу до великої святині, –
Нема нікого, тільки в безгомінні
Хитаються ген-ген якісь дві тіні.

***
Хто зазнає великих, творчих мук,
Той добуває неповторний звук
Із доленосного й живого слова, –
А хто не хоче, той рубає сук.

***
У захваті, шалено, без вагань
Біжу до Музи у весняну рань,
І з посохом спішитиму до неї, –
Не потьмяніє слова філігрань.