Опубліковано: 2013.03.22
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Ферлай Крайзер

Згадень

Кто отхлебнул пастозной,
     пересыпанной золой
                           предательства,
до полугари с недопёсом
                    из одной,
того встречает на железном сбитне
                                          трона
воздёр гирудий мудьёр пастырь
                                 торжевой:
          сам дещень обрянцы
          в чищь, чернь, червень
                      себе знамёно,
венцов и мастей - заугодно:
                          за горлдень,
                              если -
                              с головнёй…
Вмещает:
            милостью отмщи,
            и смилостынь возмещьем;
лишь обезглавой безголоси,
на личном щитне поле умащу,
   в том, рваным зёвом
                        намневерь
                        костромую искру
             постромно в подказань
             ублеща…
Нет слова только не рождённым
              ни в себе,
                 ни в мне,
                 ни в дьяве:
оне - спаслёные,
         на вседуше вина продлить
          в прозлыду и облизь:
             подшёрсть,
             зельё,
             клушнёвый гвалт
                                  сквалынь,
и первозванный евным древом
                        згадень…

2013
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36407/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG