Опубліковано: 2013.03.13
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лiка По

Смирение

Как ходят парами олени
На озеро, ломая лёд,
Так голос крови древний-древний
Опять меня к тебе зовёт.

Как грациозно выгнув шею,
Лебёдушка скользит в пруду.
Любить я только и умею,
Любить лишь, к моему стыду.

Я отведу беду и горе,
Ты не узнаешь в мире бед.
Не будет ни обид, ни боли,
Я для тебя - весь белый свет.

Пусть ты полюбишь совершенно
Чужую женщину потом.
А я порадуюсь душевно,
Благословляя вас перстом.

За счастье пусть и не со мною
Я буду Господа молить.
Ведь я была твоей женою -
Ты научил меня любить.

Мы узнаём, когда теряем,
Что не имеет клад цены.
Люблю тебя, ты был бы раем,
Когда б не змей, моим земным.

2013
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36287/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG