Опубліковано: 2013.03.07
Поетичний розділ: Містика, видіння

Максим Меркулов

***

Сьогодні я вампіра заколов...
Він обіцяв приходити щоночі.
Тепер мій страх, насупившись, бурмоче:
"Ти, дурню, не жалієш власну кров.

Той гоблін підкрадається, як рись,
Щоб іклами вчепитися у шию.
А зараз глянь - надворі сутеніє.
Тікай у ліс, а ліпше - помолись."

Сокира меч і воля - при мені.
Вдягну шолома і залізний панцир,
І запрошу негідника до танцю,
І запалю у замку всі огні.

Як добре те, що сяє молодик!
Я вдома - нече велет у печері.
Я не забуду зачинити двері,
Щоб той упир до лісу не утік.

2013
Київ
© Максим Меркулов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36151/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG