Думи, мов хижі птахи,
Підстерегають мене.
Щире кохання мине.
Горе моє - навпаки.

Ллється туману ріка.
Розум затьмарить ось-ось.
Наче невидимій хтось
Зірки збирає в рукав.

Що є людини життя –
Блідої свічки вогонь.
Згаснеш – тебе осторонь
Викинуть геть на сміття.

Та я ще досі горю.
Хай моє сяйво тремтить,
Та не ущухне за мить,
Не поспішай, гробарю!