Дев’ять день минуло. Вже запізно. Добре, встигли хоч до сорока. Пом’янім на гепібездській тризні Толика і Лорку, і Юрка. Уникаєм глянути ув очі В світі, де скастровано любов. …Божий Син банальщину белькоче: «Їжте, пийте… Плоть моя і кров…» 5 березня 2013 р.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”