укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44087, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.02.25
Роздрукувати твір

Юрій Зозуля

Вдруг!.. - Блюз на высокие темы, но без претензий

                                                                       – душе, томящейся в темнице  

                                                                     {...грешник ВДРУГ подастся во святые!
                                                                          тайное становится ВДРУГ явным!
                                                                          вдруг – метаморфоза! (а ВДРУГ чудо?..)
                                                                          И начинается блюз}

свеч светлей засвеченные лица...
комнатами – горницы, светлицы...
там углам, иконам потесниться...
душам чтоб к лампадам притеплИться...
тайному ВДРУГ явно, да свершиться...

времени спрессованы страницы...
разомкнутся ВДРУГ, – чтобы открыться...
что и в них свеченье хоронИтся...
и ему нигде, никак, – не скрыться...
светозвучием, оно струится...

в бликах его ликам сродни лица...
а душа под верой что теплица...
изнутри неведомая птица...
отдаёт ввысь крылья, ей – трудиться...
у неё должно, ВДРУГ, получиться!!!

                                                                          {Слова все, – далее только звучание!  но:
                                                                        ...снова должен я извиниться,
                                                                           что пытаюсь ВДРУГ дозвониться:
                                                                           в самый немой колокол звоня, –
                                                                           в этот самый колокол себя...}
 

2010
© Юрій Зозуля
© музика: Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні