Опубліковано: 2007.02.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

Поэт бессвязно бормотал стихи.
Он путал рифмы, смешивал размеры.
Поэт был одержим наивной верой,
Что мир погибнет без его строки.

Курортницы жалели старика.
Пропахший табаком и неуютом
Он землю променял на облака,
И жизнь отдал возвышенным причудам.

Старик мечтал о счастьи, о любви,
Он был бы рад, чтоб молодость вернулась,
Но хриплые прозрения свои
Не променял бы на вторую юность...

1984
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3601/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG