Опубліковано: 2013.02.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Осмiнкiна

Воспоминания о Вене

     

Что говорить, у Вены дивный шарм,
И лоск, и блеск затейливого вкуса,
Где готикою сдобренные густо
Стоят дома - эпох ушедших дар.

Сдувает время, как старьевщик, пыль
С одежд соборов, мраморных фонтанов.
И манит флером в каменных кварталах
Веков усталых призрачная быль.

Шлейф венских вальсов замер вопреки
Ветрам капризным над волной Дуная…
О том, что вижу и чему внимаю,
Мне память тихо вяжет узелки.

Спасибо, Вена, за такой прием,
Но тороплюсь домой дорогой длинной.
Запомню яркий свет и легкость линий,
Но душу все ж согреет отчий дом.

2013
© Олена Осмiнкiна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/35947/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG