укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40814, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.05
Роздрукувати твір

Сергiй Українцев

ГОРЕСТНЫЙ СКАЗ О ГРЕНАДЁРЕ, ЕГО СЛУГЕ И САПОГЕ

Нельзя быть счастливым на мёртвой ноге.
         Заповедь сапога

Сапог внушительных размеров
Был гренадёру по ноге.
Привычно, следуя примеру,
Случалось и его слуге
Сапог походный примерять,
А с ним — мундир, и щеголять
Пред зеркалом уединясь
(Не приведи, Господь, узнают!).
Но повесть наша началась,
А в жизни всякое бывает…
Кто воевал, кто был в плену,
Проклятьем помянет войну!

В поход собрался гренадёр,
Надел сапог и — прочь по свету…
Но, как известно, с неких пор,
Слуга, прислушавшись к совету
(Как знать, такого же слуги,
А может чёрта?), во враги
Подался, — смерть искал в том поле,
В котором довелось служить.
Безумной повинуясь доле,
Решил он голову сложить
За тот сапог, что прежде был
Его ноге мужицкой мил.

Они не встретились. Убит
Другим был гренадёр-хозяин.
Но, как предание гласит,
Не прикрывая ложью таин,
Набрёл на мёртвого мужик.
Был горек плач его, и крик
Полночи жуткий раздавался:
«Мечтал я честно победить
Тебя, и вот ни с чем остался!
Как Бог нас сможет рассудить?
Сапог сгниёт, без дела, скоро.
Я ж не позволю мародерам
Его носить на зависть мне!..»
Он вырыл средь степи могилу,
Перекрестился при луне,
Всё помянул, что лучшим было,
И прочь ушёл без сапога,
Теперь уже, ничей слуга.

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні