Опубліковано: 2013.01.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Шелкова

Красный нос

А клоун в буфете печален, не весел
И нос накладной над тарелкой повесил.
Артисты носы за ареной не носят,
Зачем же остался, остался ты с носом?

Ведь жил ты спокойно, легко, безопасно,
Зачем ты сбежал из картины Пикассо?
Ну, мухи садились, ну, люди глазели,
Но это не повод сбегать из музея!

И знают лишь зимние окна-балконы
Как душно дышать сквозь слои поролона,
Как страшно в любовный колодец кидаться,
Ведь нос, он мешает тебе целоваться!

Планета не станет светлее вертеться
От  шарика цвета безмозглого сердца.
Здесь столько безносых, что нюхают розы,
А станешь собой – и останешься с носом.

Но всё же, под вечер, как звёзды, мерцая,
У чудиков нежных носы зацветают.
Я грустно живу, я сказать не умею,
Но мне от носов этих красных теплее...

А Вам?

2013
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/35604/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG