Опубліковано: 2012.12.29
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Кацай

Бегство в ничто… ускоренье в нигде…

Бегство в ничто… ускоренье в нигде…
шорох никак… навсегда мирозданья…
Марс облетев по широкой дуге,
сыпем события в воспоминанья.

Всё, что прошло, – в пыль былых тайников,
всё, что пришло, – в таинство перелётов.
Небо – убежище для облаков,
пылких влюблённых и беглых пилотов.

Грусть за кормою пытается скрыть
Марс, посылая сигналы всё глуше…
Самое сложное в космосе – быть
вечным побегом материи в душу.

2012
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/35399/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG