Любов насмажила картоплі,
Піднесла кави з молоком,
Помила голову і спину,
Подарувала сина – сон.

Це снилося мені, я знаю
Такі реалії – в казках.
Ковтаю пересохлу слину,
Ліплю із глини щастя – так.

Таке нестримане бажання
Тримати, гратися, повзти
На чотирьох – до того ранку,
Де є ідилія і ти…

Іти туди, де ще немає
Душі спустошення – у рай.

27.12.12