Опубліковано: 2012.11.20
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Андрій Соболєв

Подоконная песня


Вот дом твой, вот твое окно,
Попасть  мне в дом не суждено.
Подъезд с замочком кодовым,
Дорогу преградил чужим.

Я под окном твоим стою,
Свою гитару мучаю.
Но от тебя нет весточки,
На окнах занавесочки.

Неужто песенка не та?
Окошечко задернуто.
Кто за окном скрывается,
Ведь свет же пробивается.

Знай, не напрасно я пою,
Тебя счастливой сделаю.
И все, что я пою, ей-ей,
Я в жизни воплощу твоей.

Соседи все разбужены,
Пусть знают, чей я суженый.
Продолжу петь, не гордый я ,
Пусть знают, что ты вздорная.

Как злы соседей лица,
Грозятся мне милицией.
Не видел,что-ли, кителей,
Добавится мне зрителей.

Кричат соседи: Замолчи!
Ну что за прок орать в ночи?
Что в переулке завывать?
Да негде репетировать!

20.11.2012

2012
Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/35098/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG