Опубліковано: 2012.11.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вадим Друзь

Блюз-портвейн


Эта ночь бесконечно длинна -
цвет портвейна венозно-тягуч.
По стакану стекает луна,
заплетая меж гранями луч.
На полу погребальным крестом
распаучилась рама окна,
как печаль обо всем неживом,
лег бесхитростный абрис пятна…

Иронична ухмылка судьбы -
осенить на дорожку крестом.
Вдоль пути те кресты, как грибы
прорастают, но это - потом.
Там, в конце у любой из дорог -
только горечь потерь на губах,
да за горсть нерастраченных крох,
навсегда поселившийся страх.

…Забрала из стакана луна
заплетенный меж гранями луч.
Нескончаемо ночка длинна,
цвет портвейна венозно-тягуч...

2012
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/34978/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG