укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.10.11
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-870

Он так страстно тянул своё «до-ре-ми-хва»,
что характер спартанца и внешность волхва
придавали распевкам изюма.
В остальном это был Серафим Огурцов:
на дуде – не игрец, при дворе – не танцор;
так… любитель маньчжурского шума.

Штилевая погода его ивняка
обещала исправно христосить века,
будто рай вовсе не был потерян.
Жлоб жлобом, но как «Хвеличиту» запоёт –
каждой пташке хотелось попасть в переплёт
урбанистики жрачно-питейной.

Но однажды смутились лесные графья,
услыхав от плебейки: «Я – бабка твоя,
и меня будешь слушать отныне!
Становись стоматологом щуплых салаг,
а не то в одночасье лишишься всех благ,
в том числе и наследства княгини!»

Вместо смелого «брысь, жидконогая тварь!»
он по брови забился в труху, как пескарь,
и с дипломом за штуку зелёных
в кабинете со свёрлами начал весну,
но, когда бормашина пробила десну
пареньку, – задрожали балконы.

Говорил же ему: пой для серн и косуль,
а в науку и технику носа не суй –
так с разгону об столб он и внял мне!
Старушенция выявилась миражом,
пациенты этиловый глушат боржом –
типа новые вавилоняне…

Вспоминаются снова лубочной душе
хвонари с комарями над тёмным соше,
птичья клякса на ржавой лопате –
как сигнал, что туда отправляться пора,
где под музыку можно топить шкипера,
а вот жить и дышать-таки фатит.

2012
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні