Опубліковано: 2007.01.31
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Михайло Деркач

***

Любовь всегда начало всех начал.
Она слепа, но поражает зрячих…
И даже сильные  ее в молитвах клянчат.
Так ищет лодка в шторм родной причал.

Я птицею летел на зов любви.
Я в море звезд всего  одну увидел,-
Свою обетованную обитель,
Дарованную Богом на двоих.

Он две души  сумел объединить,
Связать на век Божественною нитью
как будто бы напутствие: живите,
Но никогда не рвите эту нить.

И были зависть, сплетни – все в лицо,-
А в пересудах злобно злилась вьюга.
Но рук твоих горячее кольцо
Надежнее спасательного круга.

Я понял это раз и навсегда,
Как понимает сердце. Ну а разум
бунтует и допрашивает: «Разве
не ты ли часто «нет» менял на «да»?

Зачем кривить? Бывало что менял.
Ошибки – способ пониманья истин…
Без них любовь, как дерево без листьев,
Как Прометей без вещего огня.

Любовь всегда начало всех начал –
Счастливых слез и сдержанного плача.
Она и свет в окне, она – удача.
Она и поминальная свеча.

2007
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3456/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG