укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44601, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.30
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-387


Когда моря белы и сатана безвреден,
я прихожу сюда, закидываю бредень.
Чего таить греха - горбатиться обрыдло:
железки, башмаки - вот, собственно, вся рыба.

Поганок я не ел, хотя и вправду клинит:
вон движется фрегат из трёх небрежных линий;
ведёт его матрос, сияя фраком клубным,
а бескозырки нет, поскольку козырь бубна.

И вдруг среди песков такой повеял зусман...
Разбойничек, братан! Материализуйся!
Скулить мне не к лицу, но повод слишком веский:
мне слоников считать четыре года не с кем.

А ты в морской дали горишь извечной темой;
ты скоро станешь мной, золотокудрый демон.
Заметь меня в бинокль, миражная зазноба;
прости, в конце концов, напыщенного сноба!

Напёк бы червячков, а то зазря потею,
фехтуя со своей ороговевшей тенью.
Мечтает в небесах мой нежный покровитель,
чтоб этот раунд был не столь кровопролитен!

Всё началось в момент прострела поясницы,
когда моим друзьям приспичило жениться.
Стоял застольный гам. Рефлекс играл зевотный.
Ответьте, кореша: вы счастливы сегодня?

Вы радуетесь дню, когда флакончик яда -
единственный рецепт от приставаний чада
и скомкались мечты в один огромный кукиш?
Ведь девственность, увы, назад не сфабрикуешь...

А юнга уплывёт куда-то к генуэзцам -
и, может, я решусь грибов сырых наесться,
но главный мухомор пять лет назад был съеден,
а здесь не то что гриб - сам сатана безвреден.

2003
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні