У мОроці ж усе є темне [сліпе]; чека свого прозріння, й світла...


       навпомацки, сліпо,
              аж усім розлітом,
                     б’є у склепіння
                            із мороку ночі!
                                                     найперше проміння,
                                                            творцем до творіння,
                                                                   пробитися хоче!!
                                                                                          і радість лоскоче, —
                                                                                                 і серце тороче!!!
                                                                                                        про світлі стремління,
                                                                                                               про Вище Сумління...