Опубліковано: 2012.09.24
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Отделяя сердечные звуки...


Отделяя сердечные звуки
От глубокого стона сердец,
Обретаю простор для разлуки
И свободы терновый венец.

Если всё это – то, что осталось,
Если всё это – камни да пыль,
Сохрани в колыханье усталость,
Мой любимый ветрами ковыль.

Где разлуки тревожное пламя
Догорело в бескрылой ночи,
В родниковую влажную память
Осторожный покой заключи.

Или ты забываешь как будто –
Истлевающий ночи овал?
Как на иглах колючего утра
Непокой над тобой танцевал?

Просыпается страха волчица,
Обнажая клыки суеты,
И по венам, пульсируя, мчится
Новый день, огибая мечты.

Но сердца обнажают глубины,
Где озёра густой тишины…
И опять только дети невинны.
И опять только вёсны нежны.


2012
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/34341/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG