| На одній ділянці лісу, у одній окрузі
 став господарем намісник -
 один з вовчих друзів.
 Грамоту на керівництво
 окружним лісництвом
 Вовк отримав від Ведмедя,
 а руда Лисиця,
 що за жінку була Вовку,
 очолила раду
 на однім з узліссів лісу,
 у овечім стаді.
 Як ті вівці не пручались -
 Вовк разом з Ведмедем
 так ревіли і гарчали,
 що враз переперли
 всіх норовистих баранів
 і в грудневу днину
 стала в раді керувати
 Вовкова дружина.
 Коли Вовк керує краєм -
 й Лисиці бояться,
 а вона, знай, витворяє,
 що їй тільки вдасться:
 Баранів всіх записала
 у партію вовків,
 та й того здалось мало
 рудій хитроловці -
 стала гнать у вовчу зграю
 і ягнят маленьких,
 аби згодом при нагоді
 з"їсти їх швиденько.
 А коли хтось запитає,
 відповідь звичайна -
 "Ми ягняток не чіпаєм.
 Душим вовченяток,
 що себе невірно вели,
 на вівців гарчали..."
 Так словами гарно стелить,
 медом поливає,
 а в самої одна думка -
 обдурить громаду!
 Задумала руда кумка
 (що їй та райрада!) -
 от якби в лісний парламент!
 З хистом хитроманки
 вона би у всенькім лісі
 завела порядки,
 щоб Ведмедю догодити
 і Вовка підняти.
 Треба вміти бути ситим,
 та ще й - депутатом!
 А ще сталася пригода -
 в лісі "ненароком"
 Вовк підпив і на підводі
 перед Новим роком
 подушив овець зустрічних
 на лісній дорозі,
 та з Лисицею успішно
 втекли по городах.
 Звинуватили у вбивстві
 тих овець Собаку,
 що за правилами вмисно
 мав там слідкувати.
 Не хотів на себе брати
 дорожний служака,
 (не так легко йти за грати!)
 але ж він  - собака,
 а не вовк! А ще Бурмило
 як з ланца зірвався,
 що не зміг затерти діло -
 от Собака й здався.
 Аж заслаб сердешний з горя,
 а Вовк і Лисиця
 вже невинні (апріорі?),
 немов так годиться.
 Такі "чесні" і красиві,
 тепер відробляють
 і ягняток тих плаксивих
 зграї поставляють.
 
 Отакі-то в нас порядки
 у тутешнім лісі:
 вбивці ходять без оглядки
 ще й в парламент лізуть!
 Та не всі вівці - барани,
 є і круторогі,
 не дай Бог зустрітись врано
 на гірській дорозі
 з ними Вовку і Лисиці,
 Ведмедю чи звірам -
 поскидають їх ті вівці
 зі скали у прірву!
 Ще на службі у тім стаді
 вірні Вовкодави.
 Ой, здається, покарають
 вони вовчу зграю
 |