Опубліковано: 2012.09.17
Поетичний розділ: Філософська лірика

Михайло Деркач

***

Настрадавшись, понимаешь
Счастье тоньше и полней.
Изболевшись, поднимаешь
Жизни цену, что важней
Всех побед и лженесчастий...
Люди ценят доброту.
Жизнь не делится на части.
Как разделишь высоту,
Чтоб отселе и доселе
Были горе и беда?
И взлететь душой, о теле
Вспомнив позже?
- Никогда!
Злость родится нищетою?
Зависть горем рождена?
Стих-рыданье много ль стоит?
Сколько стоит седина?
Зачат болью, стих смеется,
Зная боль, пусть боль таит...
Диалектикой зовется
То, на чем мой стих стоит.


2012
Донецк
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/34273/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG