укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41778, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.08.22
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

***

Святослав Вакарчук. "Океан Эльзы"

Веселое, брат, время настало,
И говорят нам, что светел путь.
Но почему же так мало солнца стало?
Откуда в песнях такая грусть?


Веселое, брат, время настало,
Мы к цели дружно должны идти.
Так почему ж я иду не в ногу? -
И мне больше с ними не по пути?


Веселое, брат, время настало
На грудь повесили славы знак.
Глаза нам нежно закрыли,
Медом рот залепили,
Душу бросили просто так.


Душа проснулась с немым вопросом::
« И что мне делать теперь одной? -
Никто мне не отвечает –
Папа деньги считает,
Маму спрятали за стеной»


И тихо-тихо кругом вдруг стало,
Те, что кричали – теперь молчат.
Веселое время настало -
Нас осталось так мало
Такое время, да ну их, брат.

Но нам с тобою  нельзя  сдаваться,
Нам  нужен голос, открытый взгляд,
И, зубы стиснув до боли,
Маму спасти из неволи.
Кто же, кто кроме нас, мой брат?

2012
Турово

Святослав Вакарчук. "Океан Эльзы".

Веселі, брате, часи настали
Нове майбутнє дарує день!
Чому ж на небі так мало сонця стало,
Чому я далі пишу сумних пісень?
Веселі, брате, часи настали
Ми наближаємось до мети!
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку
Чому я далі з ними не хочу йти?
Веселі, брате, часи настали
На грудях світить нам слави знак!
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили,
Душу кинули просто так…
Душа прокинулась, та й питає
Сама у себе – чому одна?
Немає в кого спитати – золото замість тата
Замість мами – глуха стіна.
І тихо, тихо навколо стало…
Кудись поділися голоси…
Часи веселі настали, нас лишилось так мало,
Ну їх, брате, такі часи!
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити
Хто ж тоді, як не ми, брати?!

© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні