Ридаєш, бо тебе образив… Не
Образив… Сам того не відав.
Ти уявила янголом мене,
Я ж святості не маю навіть сліду.

Простий, слабкий, звичайний чоловік,
Що бавиться життям – не вміє жити.
Що тільки розчаровує… Нові
Незвідані вишукує планиди.

І борсається у багнюці зрад,
І зраджує самий собі найперше…
З душею дисонує милий кшталт,
І камінь болю падає у вершу.

Любов сліди ховає попідтинню…
А серце – наче муха в павутинні.

13.08.12