Опубліковано: 2012.08.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лiка По

Огни горят не хуже звёзд

У ночи есть своя фантазия.
Огни горят не хуже звёзд.
И не за мифом этим разве я
Сюда приперлась - черт принес!

Опять в такую темень глупую
Ныряю я, как в глубину.
Огни горят - глазами лупаю.
С чего дивлюсь-то - не пойму!

Не то - удавом вся затянута
Я в полночь этими огньми.
Страсть - тоже миф. Сыта страстями-то.
Приди хоть просто обними.

А небо бархатное, вылиняв
За столько лет от этих фар
Всю душу наспех - насмех вымотав,
Не оставляет своих чар.

Не светлячки и не окурочки,
Горят чужие фонари.
А я осталась такой же дурочкой,
Такой же дурочкой еще внутри.

2012
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33937/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG