Опубліковано: 2012.08.13
Ігор ЯновичПРИ ПАДЕНИИ КОРАБЛЕЙ НА ЛУНУ – РЕГИСТРИРУЮТСЯ РАСКАТЫ ТИПА СТАЛЬНОГО ЗВОНА 5392 Наверно полая Луна землянам скроена богами… Слегка волнует – без цунами – морскую гладь для нас она! Прилив с отливом тормошит застойность вод морских не зря ведь. Волна лелеет нас и гладит, плоды внедряя в каждый вид. В «морях» Луны – исходность лиц – нам распечаталась навеки… От Бога – чувства в человеке! Но улыбаться в них – отвык. Я возбуждаю в текстах ритм, чтоб гармоничней стали строчки. Они как дети – лишь цветочки!.. Для нас – их детство – Айболит! Друг друга лечим тут не зря – в страстях давно послевоенных… Я не был ранен, не был пленным, но Водолеев ждут моря. Жаль, на Луне они сухи, хоть до сих пор не верим актам. Хватило мне такого факта – чтоб снять с нас кличку «лопухи».
|
2012 Киев, 13 августа © Ігор Янович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.