укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.08.09
Роздрукувати твір

Сергій Негода

КОЛИ ПОРУЧ ТЕ, ЩО ПОВІТРЯ

Я зроблю тисячу кроків тобі  на зустріч,
у тебе вій польоту фантазії,
але жодного кроку - їм навздогін ...
Мені дихати легше, коли поруч те,
що повітря і стільки життя,
ти не програєш його вщент,
адже життя не прогуляти, як уроки.
Нерозумно спілкуватися з мерцями,
які тобі дорогі, але спілкуюся…
І неважливо, що сталося!
Потрібно спілкуватися зі світом!
Його і мене в будь-який момент може не стати.
Як ти це собі уявляєш? Не стати?
Не стати назавжди! Нас може не стати…
Життя ніколи не повернеш ...
Бережіть себе і близьких друзів!
Живий може дочекатися останнього подиху,
востаннє підніме очі: "Ось воно - моє життя!"
Так, мрія безглузда. Буду посміхатися,
але течуть сльози…
Образити мрію не складно.
Гепаю дверима і повертаюся в життя.
Мрію про дурне, що вічно живий.
Усім довіряю себе.
Багато роблю зайвого завдяки випадку.
Не закохуюсь, люблю одне  життя.
Йду від минулого, і завжди думаю
про майбутнє.
Прикладний сенс життя,
хоча моє, особливе,
однак криве, не модельна зовнішність
і душа має надто складні ряди ярів,
а шлях через них настільки простий,
що воно  тільки живе на границі ...
як нільпотентна  дурочка з ідемпотентними ...
Знаєте, пишу елементарні слова, не руками, поглядом,
а потім б'ю по повехні всією душею, і…
натискаю мишкою клавішу: "відправити".
А серце з тяжким герцем  десь в п'ятах.
І не зупиняється, і, як - І-а, - живий.
Відчуття, що ва-у, ай, халепа душі, все в образах,
простягаю  словами  живу іпостась.

2012
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні