Опубліковано: 2012.08.07
Поетичний розділ: Акровірші

Iгор Попов

Акрокоан

Когда туфли не жмут, о ногах забываю,
О себе забываю, когда я слепой,
Гасну алой зарей над потерянным раем,
Догорев до конца, возвращаюсь домой.
Атомарный сюжет смыт последним приливом,
Только голая суть на лазурном песке,
У ничьих берегов под холодное пиво
Формулирую ночь на твоем языке.
Лисичка-сестричка бесцельно бежала... махнула
Инью своей. Упала китайская обувь, разбилась, плАчу...
Не плачь, Лао-цзы, новую купим из кожи акулы,
Если не сразу возникнут покой и удача,
ЖМУТ, видно, туфли - ходи, разнашивай!

2003
© Iгор Попов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33867/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG