Опубліковано: 2012.08.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Iгор Попов

ТЫ ГОВОРИШЬ

Ты говоришь: «нет времени»,
что все бесцельно катится,
Что затерялась в дебетах
судьбы благая нить,
Что стала ты «беременной»
желанием до пятницы
Скорей до-жить и выспаться…
и чуточку по-жить.

Что нету сил на музыку
и на письмо в Америку,
И что ребенка, может быть,
под сорок заведешь,
Что двести лет не ездила
по городу на велике,
Что после операции
не куришь и не пьешь.

Ты говоришь: «не слюбится,
ну, правда, может, стерпится»,
Что все ничем кончается
и молодость – как дым…
А я тебя не слушаю,
а месяц в небе светится,
А кот орет под окнами,
и я согласен с ним.

2003
Киев
© Iгор Попов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33848/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG