укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44607, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.29
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-434


Со скамьи подсудимых под сенью дубов на Сырце,
утирая слезу, озираю запретную зону.
Ходоки никогда не узнают меня, но процесс -
будто трон сатаны под твою подогнали персону.

Мудрецы далеко не оттянут конечный мой пункт
панацеями от неминуемой скоропостижки.
Как и в годы пригожие, зарясь на доллар и фунт,
неизменно спешат на работу чужие братишки.

Голышом восседаю. Пилотский костюм тесноват.
Кто о деньгах серьёзно задумался, кто о свободе...
Даже страшно добытчику жалости осознавать,
что братишек в такой ипостаси никто не заводит.

Тиражом многотысячным чей-то животный запрос,
не волнуя меня, сталактитом висит в гей-портале.
Я мечтаю, чтоб мы погоняли дроздов и стрекоз,
сыроежек набрали в кульки и песок потоптали.

Но невидимый, словно летучая взвесь мышьяка,
в десяти сантиметрах от луж и раздолбанных статуй
наблюдаю, как реют цветных адидасок шелка
и машина дымок за собой оставляет хвостатый.

Мой довечный удел - ожидать приговора судьи,
то бишь мальчика, кепкой косящего под нувориша.,
но приходит ноябрь, наносную мечту остудив;
остаётся лишь чувство, что ты этих мальчиков выше.

При попытке уснуть за секунду уходят века,
уменьшаются страны, чуть слышно пищат марсоходы -
и топорно торчат на опухших боках колобка
Джомолунгмочка, Эйфелев штырь, статуэтка Свободы.

На коленях Большая Медведица нежно храпит;
фортепьянную мессу заносит на третьей октаве...
Ты играй! Чей бы козлик рычал... И смотри на пюпитр.
На меня не смотри - суринамская пипа задавит.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні